2 травня 2024 року
Український Музей має честь представити виставку “Пітер Гуджар: Ріальто”, що відкриється 2 травня 2024 року. Пітер Гуджар (1934-1987) – це приклад мистецького життя нью-йоркського “давнтавну”. Він народився в сім’ї емігрантів, і його бабуся-українка виховувала його виключно українською мовою до 5 років. Його важке і нестабільне виховання в неблагополучній родині значно вплинуло на його артистизм і бачення, раз Гуджар обрав собі кар’єру фотографа. Він навчався у найкращих фотографів, і його навчання в поєднанні з його особистістю та походженням призвело до потужно зламних і впливових фотографій, які він створив у перші роки своєї кар’єри. Пізніше він пустить своє коріння в самому серці нью-йоркського Іст-Віллідж, також відомого як Українське село, де його зачарує світ перформансу, музики, театру та літератури.
Життя і творчість Пітера Гуджара були синонімом центру Нью-Йорка, якого більше не існує. З 1960-х до 1980-х років Іст-Віллідж був міським “шведським столом”, сповненим творчості та небезпеки, але завжди яскравим і недорогим. Закритий за своєю природою, войовничий за манерою поведінки, начитаний і з широкими зв’язками, Гуджар жив у світі відомого і невідомого. На цій виставці в Українському Музеї буде представлено 75 ранніх фотографій Гуджара – з 1955 по 1969 рік. У фокусі виставки – портрети, сільські пейзажі та міське життя. Проте три важливі вектори або серії, що з’явилися в його творчості в цей період, також будуть вперше детально висвітлені: Саутбері (1957), Флоренція (1958) та Капуцинські катакомби Палермо (1963). Робота Гуджара з Саутбері, штат Коннектикат, присвячена його візиту до Саутберійської навчальної школи для розумово відсталих учнів, яка працює і сьогодні. Фотографії Флоренції, на яких зображено діти з неврологічними порушеннями, були зроблені під час однієї з поїздок Гуджара до Італії. Серія “Катакомби капуцинів” документує ще одну подорож Гуджара, цього разу на Сицилію, де відкриті трупи в катакомбах створюють моторошне видовище, яке висвітлює деякі звичаї та традиції суспільства Палермо з сімнадцятого по дев’ятнадцяте століття.
У своїй лофт-студії в “Українському селі”, розташованій неподалік від різних знакових українських установ, таких як ресторан “Веселка” та Український Музей, Пітер Гуджар зосередився на тих, хто слідував своїм творчим інстинктам і мріяв про успіх у мейнстрімі. Його студія в колишньому театрі ім. Луї Н. Яффе (нині кінотеатр “Віллідж Іст”) була місцем зустрічі (rialto) для оригінальних і яскравих індивідуальностей. Ці ранні фотографії Пітера Гуджара є маловідомим приквелом до його широко обговорюваної та впливової роботи як одного з основоположних фотографів Нью-Йорка.
